Дорогая наша железка

От скаифских и более ранних времен - до наших дней.

Дорогая наша железка

Сообщение pabel » 23 дек 2016, 21:18

Добрый день! Для начала предлагаю обсудить схемы путевого развития станций Кураховка, Кохановка (район окрестностей Ильинки), Роя, Острый из справочного издания 1917 года.

1.jpg
Карта железных дорог.
2.jpg
Станция Кохановка. После войны разрушена.
3.jpg
Станция Кураховка. Действует.
4.jpg
Станция Острый. Действует.
5.jpg
Станция Роя (Курахово). Действует.

Руднично-Лозовская железная дорога
pabel
 
Сообщения: 6
Зарегистрирован: 23 дек 2016, 21:09

Re: Дорогая наша железка

Сообщение Шанхаец » 24 дек 2016, 17:17

Павел, тема интересная. Думаю, смогу кое-что добавить к тому, что Вам до войны высылал.
Снимки перезалил. Здесь они отражаются в миниатюре по 650 пикселей, а по клику открываются в полный рост. Ограничения по ширине и высоте нет. Только по весу - 300 килобайт на снимок. Что позволяет после оптимизации для ВЭБ досылать по ширине практически всю карту.

11.jpg
Перегон Острый-Старомихайловка. 2011 год.

12.jpg
Ст. Кураховка. 2010 год. До войны было 7 или 8 путей. Сто лет назад, судя по схеме - пять.
Связь с автором: sendmail.php Ищу (дорого куплю) старые (желательно очень старые) фотографии шахт, объектов соцкультбыта и др. поселков Кураховка, Волчанка, Ильинка, Острый, Горняк, Цукурино, сел Зоряное, Жуково, Желанная, Софиевка и прилегающих районов Донбасса .
Шанхаец
Администратор
 
Сообщения: 140
Зарегистрирован: 31 окт 2010, 10:42

Re: Дорогая наша железка

Сообщение Шанхаец » 04 дек 2017, 15:09

Как не дать то, что прошло локомотивом сквозь несколько поколений кураховцев. Павел - молодец и умница. Несмотря на неточности. Дизель Иловайск-ЛОзовая ходил с шестидесятых. До Красноармейска было два поезда - в восемь утра и вечером. Смутной памятью детства помню, как на трассе трудились паровозы. ТЕперь - цитата.

Направление Красноармейск - Лозовая Цитата Сообщение Pabel » 22 дек 2008, 15:23 В начале 80-х гг. начался настоящий бум на пригородные поезда, поскольку народ начал массово ездить на дачные участки. Еще с 70-х гг. железная дорога Красноармейск - Доброполье - Лозовая была знаменита своими "народными" пригородными маршрутами Доброполье - Попасная (через Красноармейск, Рою, Донецк, Горловку) и Иловайск - Лозовая (через Донецк, Рою, Красноармейск). Последний "по просьбам трудящихся" c cредины 70-х гг. заходил в Кураховку, а с конца 80-х гг. - и в Доброполье. Поезд Иловайск - Лозовая - Иловайск был популярен среди тех, кому надо было рано попасть в Донецк, и вернуться засветло. Также на нем ездили и возили товары на базар города Горняк из Кураховки утром, а возвращались на автобусе. Поезд № 9 из Москвы прибывал в Донецк в 11 часов, а Иловайск - Лозовая уходил в 15 часов, можно было ехать на автовокзал или ждать 4 часа поезда. На поезд № 10 в Москву в 16 часов многие пересаживались с поезда из Доброполье - Попасная, который приходил в Донецк тоже в 15 часов. Поезд Попасная - Доброполье - Попасная был популярен еще для тех, кто утром ехал из Донецка, а днем возвращался в город, а для Доброполья он был долгое время единственным ежедневным. Маршрут следования поезда Иловайск - Лозовая - Иловайск примерно такой: Иловайск 13.30, Макеевка- Пассажирская 14.15, Донецк 15.00, Острый 16.00, Цукуриха 16.30, Кураховка 17.00, Цукуриха 17.30, Красноармейск 18.00, Лозовая 22.00. Обратно: Лозовая 00.00, Красноармейск 4.00, Цукуриха 4.30, Кураховка 5.00, Цукуриха 5.30, Острый 6.00, Донецк 7.00, Макеевка-Пассажирская 7.30, Иловайск 8.30. От Цукурихи до Кураховки поезд шел минут 20 с долгими стоянками по Цукурихе и Кураховке, где менял направление движения.
Источник: https://3sea.org.ua/viewtopic.php?t=252

660/659 659/660
-- -- 13-28 Иловайск 08-26 -- --
13-44 1 13-45 Харцызск 08-09 1 08-10
-- -- -- о.п. Канатный з-д -- 0,5 --
13-55 1 13-56 Ханженково 07-57 1 07-58
14-06 1 14-07 Криничная 07-45 2 07-47
-- -- -- о.п. 1110 км -- 0,5 --
14-17 1 14-18 Макеевка пасс. 07-33 1 07-34
-- 0,5 -- о.п. 1118 км -- 0,5 --
-- -- 14-32 Ясиноватая Зап. 07-18 1 07-19
-- -- -- Ясиноватая горка -- 0,5 --
14-36 2 14-38 Ясиноватая пасс. 07-09 4 07-13
14-46 1 14-47 Донецк Сев. 06-59 1 07-00
14-55 4 14-59 Донецк 06-44 6 06-50
-- 0,5 -- о.п. Кварцитный -- 0,5 --
15-12 3 15-15 Рутченково 06-30 1 06-31
-- 0,5 -- о.п. Старомихайловка -- 0,5 --
15-36 2 15-38 Красногоровка 06-07 1 06-08
15-48 2 15-50 Острый 05-55 1 05-56
-- 0,5 -- о.п. Врубовщик -- 0,5 --
16-01 3 16-04 Роя 05-44 1 05-45
-- 0,5 -- о.п. 37 км -- 0,5 --
-- 0,5 -- о.п. Суворово -- 0,5 --
16-29 11 16-40 Цукуриха 05-13 8 05-21
-- 0,5 -- о.п. 6 км -- 0,5 --
16-57 18 17-15 Кураховка 04-47 10 04-57
-- 0,5 -- о.п. 6 км -- 0,5 --
17-32 1 17-33 Цукуриха 04-31 1 04-32
17-43 2 17-45 Селидовка 04-20 1 04-21
-- 0,5 -- о.п. 60 км -- 0,5 --
-- 0,5 -- о.п. Соленый -- 0,5 --
-- 0,5 -- о.п. 69 км -- 0,5 --
18-03 1 18-04 Чунишино 03-59 1 04-00
18-14 20 18-34 Красноармейск 03-40 10 03-50
18-46 1 18-47 Родинская 03-27 1 03-28
18-59 1 19-00 Мерцалово 03-16 1 03-17
19-10 1 19-11 Облачный 03-06 1 03-07
-- 0,5 -- о.п. 52 км -- 0,5 --
-- 0,5 -- о.п. 49 км -- 0,5 --
-- 0,5 -- о.п. 41 км -- 0,5 --
19-39 43 20-22 Легендарная 02-37 2 02-39
-- 0,5 -- о.п. 26 км -- 0,5 --
20-43 2 20-45 Золотые Пруды 02-21 1 02-22
-- 0,5 -- о.п. 19 км -- 0,5 --
-- 0,5 -- о.п. 15 км -- 0,5 --
21-04 1 21-05 Ветерок 02-06 1 02-07
-- 0,5 -- о.п. 4 км -- 0,5 --
21-20 2 21-22 Дубово 01-48 1 01-49
-- 0,5 -- Бурбулатово -- 0,5 --
21-36 1 21-37 Близнецы 01-23 1 01-24
-- 0,5 -- Рудаево -- 0,5 --
-- 0,5 -- о.п. 934 км -- 0,5 --
-- -- 21-52 Пост 4 км -- -- 01-07

Южная Ж.Д.
21-58 -- -- Лозовая -- -- 01-01
Связь с автором: sendmail.php Ищу (дорого куплю) старые (желательно очень старые) фотографии шахт, объектов соцкультбыта и др. поселков Кураховка, Волчанка, Ильинка, Острый, Горняк, Цукурино, сел Зоряное, Жуково, Желанная, Софиевка и прилегающих районов Донбасса .
Шанхаец
Администратор
 
Сообщения: 140
Зарегистрирован: 31 окт 2010, 10:42

Re: Дорогая наша железка

Сообщение pabel » 06 янв 2018, 11:04

Подскажите происхождение наименования о.п. Врубовщик. Совхоз? Тот самый совхоз, который сотрудничал с Донецким индустриальным институтом в 1944-1949 годах? С совхозом как-то связано появление дач у преподавателей института под Острым?
pabel
 
Сообщения: 6
Зарегистрирован: 23 дек 2016, 21:09

Re: Дорогая наша железка

Сообщение Шанхаец » 06 янв 2018, 18:13

Совхоз "Врубовщик" переименован в шесьтидесятчх годах в совхоз имени Мичурина. Преуспевающее некогда хозяйство, знаменито в верхней части кряжа, вплоть до пос Острый садами, а в нижней - до реки Волчтя - кустарниками (малина, крыжовник, смородина). Автомобильная дорога от бывшей шахты пос Острый возле переезда, там же вторая жд ветка на гнилушкинскую зону.

А вот насчет названия "Подземгаз" - интересно. Я его последний раз слышал в далеком детстве, тогда когда "Горняк" называли "Соцгородок". Овесидно - старое название Цукурино.
Связь с автором: sendmail.php Ищу (дорого куплю) старые (желательно очень старые) фотографии шахт, объектов соцкультбыта и др. поселков Кураховка, Волчанка, Ильинка, Острый, Горняк, Цукурино, сел Зоряное, Жуково, Желанная, Софиевка и прилегающих районов Донбасса .
Шанхаец
Администратор
 
Сообщения: 140
Зарегистрирован: 31 окт 2010, 10:42

Re: Дорогая наша железка

Сообщение Шанхаец » 06 янв 2018, 18:20

Да, свидомая Википедия дает жару... Очевидно, авторы пользуются теми же источниками. Которые, если привязать былые "идеи" к местности - не выдерживают критики. Ну, например:
1. По "чугунке" возили материал в Красногоровку вплоть по оккупацию.
2. Никак там не построить "смычку", если перепад высот на каком-нибудь километровом рассточнийй составляет около 100 метров. Особенно, если взять за нижнюю точку поверхность вод у Волчтей (пусть 100 метров над уровнем моря), и высшую точку на Победе (сразу за станцией КУраховка) то разница более чем в 100 метров.

Ну да ладно. НЕизвестно, как будет развиваться судьба украинской Википедии, посему бросаю сюда весь текст о станции КУраховка. Праллельно прикручу папку, в которую войдут копии НТМЛ страниц.

_________________________________
Железнодорожная станция КУраховка в украиснкой Википедии
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1 ... 1%96%D1%8F)

Кура́хівка — вантажно-пасажирська залізнична станція Ясинуватської дирекції Донецької залізниці. (з грудня 2014 р. Придніпровська залізниця[1]) на лінії Рутченкове — Покровськ.

Розташована в смт Курахівка, Селидівська міська рада, Донецької області. Тупикова станція, обслуговує Центральну збагачувальну фабрику «Курахівська». Найближча станція Цукуриха (8 км). По станції здійснюються виключно промислові перевезення.

Історія
Курахівська копальня і демонтована залізнична колія до неї на схемі П.І.Фоміна
Див. також: Рудниково-Лозівська залізниця.

Слід розрізняти дві станції Курахівка, які діяли в різний час, але розташовувалися в безпосередній близькості одна від одної.

Рутченківсько-Курахівська гілка на геологічній карті Л.І.Лутугіна, 1896 рік
"Перша станція Курахівка" на захід від сучасного села Зоряне Мар’їнського району (тодішня Курахівка) з’явилася в 1875-1876 роках внаслідок будівництва приватної 24-верстної Рутченківсько-Курахівської залізниці французського Гірничопромислового товариства на півдні Росії від станції Руднична (Рутченкове) до вугільного рудника товариства. Тут було зведено паровозне депо, обладнано телеграфну лінію на станцію Руднична і місто Маріуполь. Поруч звели міст через вузьку ділянку русла річки Вовча. Але станція працювала загалом не більше 5 місяців, і відправила не більше 3 маршрутів з вугіллям. Внаслідок консервації рудника в 1876 році й відсутності перспективи будівництва нових залізниць через Курахівку, після 1882 року колійний розвиток станції та залізницю демонтували[2][3].

"Друга станція Курахівка" діє й понині, а будували її в 1914-1918 роках силами Катерининської залізниці. Станція передбачалася для обслуговування вуглекопалень на правому, крутому березі річки Вовча на захід від сучасного Зоряного, - ще західніше «першої станції Курахівка». Зараз це тупикова станція, але проектом Катерининської залізниці 1899 року, складеним іще під керівництвом її першого начальника О.А.Верховцева, станцію Курахівка було передбачено на проектованій залізничній ділянці від Рої до поста Журавка (нині – блок-пост № 10 перегону Гродівка – Желанна). Проектами 1911-1913 років передбачалося будівництво з’єднувальної залізничної колії від Курахівки до Красногорівки (уздовж траси закритої Рутченківсько-Курахівської залізниці), а також гілки на Іллінку (Рузський, Коханівку). В результаті палких дебатів було вирішено будувати залізницю в напрямі Красногорівка – Роя – Цукуриха – Селидівка із тупиковою колією від станції Цукуриха на Курахівку й Коханівку (село Іллінка). Ділянку Курахівка – Коханівка демонтували після Другої Світової війни[4][5][6][7][8][9][10].

Станом на 1917 рік по станції Курахівка було 8 колій, в тому числі – 3 тупики. В перспективі передбачалася укладка ще 1 нової та подовження 1 старої тупикової колії. Поруч із пасажирською будівлею розміщувалася платформа протяжністю 50 сажнів. Були обладнані крита й відкрита товарні платформи, пакгауз, вагонні ваги орендні ділянки під склади вантажів. До станції тяжіли Курахівський рудник В.І.Карпова, Вовчанський рудник В.М.Федоровського, а також дрібні шахти К.К.Кагермасова, М.С.Старенченка. Будівництво станції продовжувалося до листопада 1918 року. Ані інформації про повноцінні вантажні маршрути, ані інформації про вантажо-пасажирські потяги від станції Курахівка до революції не знайдено[8][9][11][12][13].

Після завершення активної фази збройного протистояння в Донбасі у 1918-1921 роках, станція Курахівка виконувала виключно вантажні операції. В 1923-24 господарчому році від станції було відправлено 804 т вугілля, в 1924-25 і 1925-26 господарчих роках вугілля від станції не відправлялося. Втім, до станції тяжіли Курахівський рудник (колишній В.І.Карпова), а також дрібні діючі шахти, з яких такими що діють вважалися копальні Венгеровського, Дерека, Матченка, Мирошниченка, Пархоменка, Старенченка, Щекотіхіна. Але були інщі сіськогосподарські та промислові вантажі. В 1926-27 господарчому році станція Курахівка прийняла 3,9 тис. т і відправила 9,1 тис. т різноманітних вантажів. Причому, коливання вантажообігу Кураховки протягом року були чи не найбільшими серед станцій ділянки залізниці Рутченкове – Гришине. У жовтні 1926 року станція не діяла взагалі, а в 1927 року не відправляла вантажі. Максимум відправлення вантажів по Курахівці випав на травень 1927 року – 2,1 тис. т. Наявність вираженого вантажопотоку в напрямі Рутченкового, не ставили під сумнів доцільності існування станції Курахівка. Хоча, до 1924 року велася дискусія про демонтаж ділянки на Цукуриху і далі на Чунишине, і обладнання виходу з Курахівки на станцію Роя через станцію Коханівка, пост Вовча[14][15][16][17].

Налагодження стійкого вантажопотоку вугілля від станціі Курахівка пов’язано із послідовним відкриттям шахт так званої «Курахівської групи», починаючі з другої половини 20-х років. Найбільш відомі з них - №№ 10, 38/119/Д, 38, 40, 42, 43. Шахта № 40 «Гірник» закривалася в 90-х роках і розконсервувалася в 2000-х. А шахта № 42 працює донині[10][18][19].

Пасажирський рух від Цукурихи до Курахівки розпочався не пізніше 1930 року, коли до вантажного складу, в разі його призначення, причепляли класний жорсткий пасажирський вагон від основного складу потягу Гришине - Сталине. Про затримку останнього потягу через обслуговування Курахівської гілки телеграфували з Цукурихи на станції за маршрутом прямування потягу. Регулярний пасажирський рух на Курахівку розпочався в середині 40-х років ХХ століття у вигляді курсування робочих потягів. В 60-х роках робочі потяги було переведено в категорію приміських у сполученні Красноармійськ – Курахівка із періодичністю курсування 2 пари на добу. В середині 90-х років кількість пар приміських потягів до станції Курахівка збільшилася до 4 на добу, але до 2007 року їх кількість поступово зменшили знову до 2 пар на добу. В 2007-2009 роках тут курсували 2 пари господарчих потягів на добу, - також від Красноармійська і на Красноармійськ, - але влітку 2009 року їх замінили автобусним розвезенням працівників залізниці[10][20][21][22].

Примітки[ред. • ред. код]

Вгору ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.12.2014 № 1284-р «Деякі питання функціонування державного підприємства “Донецька залізниця”»
Вгору ↑ Авдаков Н.С. Рутченковское месторождение каменного угля и эксплоатация его / Горное и заводское дело // Горный журнал, т. I, № 2. 1877.
Вгору ↑ По Екатерининской железной дороге. Выпуск II. Екатеринослав. 1912.
Вгору ↑ Доклад Совета Съезда по железнодорожным вопросам // Труды XXIV Съезда горнопромышленников юга России, бывшего в городе Харькове с 25 октября по 20 ноября 1899 года // Часть I. Отчёты, протоколы и доклады. Х. 1900.
Вгору ↑ Пояснительная записка к проекту сооружения Рудничной железной дороги (линии Рутченково – Лозовая и Гришино – Павлоград – Полтава). СПб. 1912.
Вгору ↑ Лутугин Л.И. (1914). Записка о железнодорожных путях для обслуживания Гришинского угленосного района Донецкого бассейна // VII. Доклад Совета Съезда по железнодорожным вопросам / Труды XXXVIII Съезда горнопромышленников юга России. Х.
Вгору ↑ О подъездных путях общего пользования / Доклад Совета Съезда по железнодорожному вопросу // Труды XXXVI Съезда горнопромышленников юга России (20-го ноября – 4-го декабря 1911 года). – Т. I. Х. 1912.
↑ Перейти до: а б Альбом схематических планов станций Екатерининской железной дороги. Екатеринослав. 1917.
↑ Перейти до: а б Мартыненко В. В Западном Донбассе // Железнодорожник Донбасса, №№ 98 (6987), 18.08.1977; 99 (6988), 20.08.1977; 100 (6989), 23.08.1977.
↑ Перейти до: а б в Слюсаренко Н. Горять вогні станції: і вдень, і вночі ідуть поїзди // Зоря комунізму, № 152 (7973), 21.12.1989.
Вгору ↑ К докладу по вопросу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1917 год // Труды XLI Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 1917.
Вгору ↑ Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1911 год. Екатеринослав. 1912.
Вгору ↑ К докладу по IIа вопросу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1916 год. – По заключению каменноугольной комиссии под председательством Н.Ф.Дитмара и антрацитовой – М.П.Тер-Давыдова // Труды XL Съезда горнопромышленников юга России (21-29 ноября 1915 года). – Т. I. Х. 1916.
Вгору ↑ Баграев. Выгодно ли закрыть линию Рутченково – Гришино // Вестник Екатерининской железной дороги, № 57. 1924.
Вгору ↑ Ведомости о вывозе в 1924-25 г. донецкого минерального топлива и горнозаводских грузов // Отчёт по вывозу твёрдого минерального топлива, руды, флюсов, соли, чугуна и металлического лома из южного горнозаводского района за 1924-25 г. Х. 1926.
Вгору ↑ Промышленная Россия: 1923-1924 г.: Справочная книга // Издание газеты «Экономическая жизнь». – В. 3-х частях / II часть. М.-Л. 1924.
Вгору ↑ Статистический справочник Сталинского округа. Сталин. 1928.
Вгору ↑ С.А.Гецов (1929). Пути развития Донецкого бассейна (перспективный план каменноугольной промышленности на пятилетие 1928/29 – 1932/33 годы). Сталин.
Вгору ↑ Шахты Кураховки. Сведения из архивов / Между терриконами. Кураховский форум.
Вгору ↑ Екатерининская железная дорога. Расписание движения поездов по коммерческому графику с 15 мая 1930 года. Днепропетровск. 1930.
Вгору ↑ Указатель железнодорожных пассажирских сообщений [на 1965 год]. М. 1965.
Вгору ↑ Служебное расписание движения пригородных поездов [по Донецкой железной дороге] со 2 июня 1996 года. Донецк. 1996.
Джерела[ред. • ред. код]
Тарифное руководство № 4(рос.)
Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981. (рос.)
Связь с автором: sendmail.php Ищу (дорого куплю) старые (желательно очень старые) фотографии шахт, объектов соцкультбыта и др. поселков Кураховка, Волчанка, Ильинка, Острый, Горняк, Цукурино, сел Зоряное, Жуково, Желанная, Софиевка и прилегающих районов Донбасса .
Шанхаец
Администратор
 
Сообщения: 140
Зарегистрирован: 31 окт 2010, 10:42

Re: Дорогая наша железка

Сообщение Шанхаец » 06 янв 2018, 18:22

Станция Кохановка в украинской Википедии
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1 ... 0%BA%D0%B0

Станція Коханівка[ред. • ред. код]
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
На цій сторінці показано неперевірені зміниНеперевірена версія (що робити?)

Схема колійного розвитку станції Коханівка, 1917 рік
Коханівка — закрита після 1943 року станція в районі смт Іллінка Мар'їнського району і річки Вовча. Була тупиковою станцією, з'єднувалася колією стандартної ширини із Курахівкою.

За різними проектами кінця XIX — початку ХХ століть цей роздільний пункт називався по-різному: Іллінка, Рузський, Коханівка. Останні дві назви пов'язані із прізвищами місцевих землевласників. Після будівництва у 1914—1918 роках залізниці Рутченкове — Гришине й тупикової гілки від «лінії» до Іллінки, за відповідним роздільним пунктом закріпилася назва «Коханівка». У 1911—1914 і 1921—1924 роках дебатувалося питання облаштування виходу від Іллінки до станції Роя через пост Вовча шляхом облаштування колії між постом та Іллінкою[1][2][3][4][5][6][7].

Станом на 1917 рік станція Коханівка мала 7 колій, з них — 2 тупики. В подальшому передбачалося обладнання 2 колій (з них — 1 тупика) і подовження одного тупика. Окрім цього, тут мали бути пасажирська будівля, перон, крита й відкрита товарні платформи, пакгауз, вагонні ваги, орендні ділянки під склади. До Коханівки тяжіли Костянтинівський рудник К. С. Пенякова, Володимирівський та Олександро-Михайлівський рудники В. М. Геккера, Іллінський рудник М. М. Чечика, Ольгинкутський «міщанський» рудник Я. Ш. Прахія, Ольгинкутський «селянський» рудник Ф. Д. Грицая, Анненська копальня К. Ф. Лефтерова, Єремєєвська копальня Л. Х. Когана, Успенська копальня С. Ф. Ківатицького й Н. Д. Кругляка, Зиновіївський рудник. Не дивлячись на те, що частина рудників, розташованих на південь від станції, відправляло вугілля до станції Роя, вантажопотік вугілля від Коханівки мав бути досить великий. Втім, у листопаді 1918 року, коли залізничне будівництво через загострення збройного конфлікту перервалося, облаштування станції Коханівка так і не завершилося. Збройне протистояння обернуло ефект від залізниці практично в нуль[5][6][8][9][10].

В 1923—1924 господарчому році станція Коханівка відправила 2,13 тис. т вугілля. При станції діяли рудник № 23 (колишній Олександро-Михайлівський В. М. Геккера), шахти Альошина, Грицая, Журавльова, Кияшка, Лаппа (2 шахти), Логвиненка, Мороза, Попова, Притули, Ременникова, Родіонова, Сидорова, Чепчикова, Чумакова. Усі дрібні шахти були здані в оренду. Втім, після 1924 року вантажообіг станції Коханівка різко падає до нуля. Останній сплеск вуглевидобутку в Іллінці доводиться на 1943—1945 — 50-ті роки ХХ століття (відомі шахти № 1 «Іллінка», № 3-1 «біс», «Ударник», № 45, 47, 179, які закрилися до 60-х років ХХ століття), але станції Коханівка в той час вже не було. Пасажирські потяги від Коханівки за весь час її існування також не пішли[6][11][12][13][14][15][16].

Див. також: Рудниково-Лозівська залізниця.

Примітки[ред. • ред. код]
↑ Згорнути список
Вгору ↑ Доклад Совета Съезда по железнодорожным вопросам // Труды XXIV Съезда горнопромышленников юга России, бывшего в городе Харькове с 25 октября по 20 ноября 1899 года // Часть I. Отчёты, протоколы и доклады. Х. 1900.
Вгору ↑ Пояснительная записка к проекту сооружения Рудничной железной дороги (линии Рутченково – Лозовая и Гришино – Павлоград – Полтава). СПб. 1912.
Вгору ↑ Лутугин Л.И. (1914). Записка о железнодорожных путях для обслуживания Гришинского угленосного района Донецкого бассейна // VII. Доклад Совета Съезда по железнодорожным вопросам / Труды XXXVIII Съезда горнопромышленников юга России. Х.
Вгору ↑ О подъездных путях общего пользования / Доклад Совета Съезда по железнодорожному вопросу // Труды XXXVI Съезда горнопромышленников юга России (20-го ноября – 4-го декабря 1911 года). – Т. I. Х. 1912.
↑ Перейти до: а б Альбом схематических планов станций Екатерининской железной дороги. Екатеринослав. 1917.
↑ Перейти до: а б в Мартыненко В. В Западном Донбассе // Железнодорожник Донбасса, №№ 98 (6987), 18.08.1977; 99 (6988), 20.08.1977; 100 (6989), 23.08.1977.
Вгору ↑ Баграев. Выгодно ли закрыть линию Рутченково – Гришино // Вестник Екатерининской железной дороги, № 57. 1924.
Вгору ↑ К докладу по вопросу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1917 год // Труды XLI Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 1917.
Вгору ↑ Отчёт начальника горного управления Южной России за 1915 год. Екатеринослав. 1916.
Вгору ↑ К докладу по IIа вопросу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1916 год. – По заключению каменноугольной комиссии под председательством Н.Ф.Дитмара и антрацитовой – М.П.Тер-Давыдова // Труды XL Съезда горнопромышленников юга России (21-29 ноября 1915 года). – Т. I. Х. 1916.
Вгору ↑ Ведомости о вывозе в 1924-25 г. донецкого минерального топлива и горнозаводских грузов // Отчёт по вывозу твёрдого минерального топлива, руды, флюсов, соли, чугуна и металлического лома из южного горнозаводского района за 1924-25 г. Х. 1926.
Вгору ↑ Итоги сплошной подворной переписи Донецкой губернии (январь-февраль 1923 г.) / Т. I. Х. 1923.
Вгору ↑ Промышленная Россия: 1923-1924 г.: Справочная книга // Издание газеты «Экономическая жизнь». – В. 3-х частях / II часть. М.-Л. 1924.
Вгору ↑ Шахты Кураховки. Сведения из архивов / Между терриконами. Кураховский форум.
Вгору ↑ Слюсаренко Н. Горять вогні станції: і вдень, і вночі ідуть поїзди // Зоря комунізму, № 152 (7973), 21.12.1989.
Вгору ↑ Протокол заседания исполкома Красноармейского районного совета от 22.10.1944 // Державний архів Донецької області, фонд № Р-1475, опис № 2, справа № 3, арк. 360.
Джерела[ред. • ред. код]
Доклад Совета Съезда по железнодорожным вопросам // Труды XXIV Съезда горнопромышленников юга России, бывшего в городе Харькове с 25 октября по 20 ноября 1899 года // Часть I. Отчёты, протоколы и доклады. – Х., 1900.
Пояснительная записка к проекту сооружения Рудничной железной дороги (линии Рутченково – Лозовая и Гришино – Павлоград – Полтава). – СПб., 1912. – 21 с.
Лутугин Л.И. Записка о железнодорожных путях для обслуживания Гришинского угленосного района Донецкого бассейна // VII. Доклад Совета Съезда по железнодорожным вопросам / Труды XXXVIII Съезда горнопромышленников юга России. – Х., 1914. – с. VII-2 – VII-5.
О подъездных путях общего пользования / Доклад Совета Съезда по железнодорожному вопросу // Труды XXXVI Съезда горнопромышленников юга России (20-го ноября – 4-го декабря 1911 года). – Т. I. – Х., 1912. – с. 48-52.
Альбом схематических планов станций Екатерининской железной дороги. – Екатеринослав, 1917. – 578 с.
Мартыненко В. В Западном Донбассе // Железнодорожник Донбасса, №№ 98 (6987), 18.08.1977; 99 (6988), 20.08.1977; 100 (6989), 23.08.1977.
Баграев. Выгодно ли закрыть линию Рутченково – Гришино // Вестник Екатерининской железной дороги, № 57. 1924, с. 21-22.
К докладу по вопросу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1917 год // Труды XLI Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. – Х., 1917.
Отчёт начальника горного управления Южной России за 1915 год. – Екатеринослав, 1916. – 345 с.
К докладу по IIа вопросу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1916 год. – По заключению каменноугольной комиссии под председательством Н.Ф.Дитмара и антрацитовой – М.П.Тер-Давыдова // Труды XL Съезда горнопромышленников юга России (21-29 ноября 1915 года). – Т. I. – Х., 1916.
Ведомости о вывозе в 1924-25 г. донецкого минерального топлива и горнозаводских грузов // Отчёт по вывозу твёрдого минерального топлива, руды, флюсов, соли, чугуна и металлического лома из южного горнозаводского района за 1924-25 г. – Х., 1926.
Итоги сплошной подворной переписи Донецкой губернии (январь-февраль 1923 г.) / Т. I. – Х., 1923.
Промышленная Россия: 1923-1924 г.: Справочная книга // Издание газеты «Экономическая жизнь». – В. 3-х частях / II часть. – М.-Л., 1924. – [1394] с.
Слюсаренко Н. Горять вогні станції: і вдень, і вночі ідуть поїзди // Зоря комунізму, № 152 (7973), 21.12.1989.
Протокол заседания исполкома Красноармейского районного совета от 22.10.1944 // Державний архів Донецької області, фонд № Р-1475, опис № 2, справа № 3, арк. 360.
Связь с автором: sendmail.php Ищу (дорого куплю) старые (желательно очень старые) фотографии шахт, объектов соцкультбыта и др. поселков Кураховка, Волчанка, Ильинка, Острый, Горняк, Цукурино, сел Зоряное, Жуково, Желанная, Софиевка и прилегающих районов Донбасса .
Шанхаец
Администратор
 
Сообщения: 140
Зарегистрирован: 31 окт 2010, 10:42


Вернуться в История и соседи.

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 8

cron